Головна » 2016 » Листопад » 15 » Часу марно не втрачаєм - бесіду ведем за чаєм
15:40
Часу марно не втрачаєм - бесіду ведем за чаєм

УСІХ-УСІХ МАЛЯТОК,

ХЛОПЧИКІВ Й ДІВЧАТОК,

ЗАПРОШУЄ ТРАДИЦІЙНА САДКІВСЬКА «РОДЗИНКА» -

ДИТЯЧА ФІТОВІТАЛЬНЯ «РОСИНКА»

З 14.11.2016 року починає  осінній десятиденний сезон в ДНЗ  «Усмішка» фітовітальня  «Росинка»

 На вихованців чекає  чудова музика, сеанс аромотерапії та чашка цілющого чаю.

 ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ДОРОСЛИХ:

  • Фіточай: загальнозміцнюючий «Карпатський». Виробник: продовольча компанія « Екопродукт»м. Івано-Франківськ. Склад: сушені плоди шипшини, квіти ромашки, плоди акації квітучої, медунка звичайна, ехінацея.

Показання до застосування: рекомендується використовувати для профілактики комплексного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій. Надає імунностимулюючу, протизапальну дію. Підвищує опір організму до різних інфекцій та негативних впливів

  • Аромотерапія: аромоолія «Мандарин», «Лимон»

ГРАФІК ОТРИМАННЯ ФІТОЧАЇВ НА ЛИСТОПАД 2016

Чай   «Карпатський» - загальнозміцнюючий, імуностимулюючий

Аромотерапія: ефірна олія - цитрусові

час

 

дата

 На віковій групі

11.00-11-30

На віковій групі

11.00-11-30

10.00-10.30

14

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

15

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

16

«Бджілка» +  «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

17

«Бджілка» +  «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

18

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

21

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

22

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

23

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

24

«Бджілка» +   «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

25

«Бджілка» +  «Теремок»

« Метелик»

«Ромашка» + «Білочка»

 

 

 

10.30-11.00

11.00-11.30

11.30-12.00

14

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

15

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

16

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

17

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

18

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

21

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

22

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

23

«Лисичка»

«Виешенька»

«Зайчик»

24

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

25

«Лисичка»

«Вишенька»

«Зайчик»

 

 

15.15 – 15.40.

15.45-16.10

16.15-16.40

14

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

15

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

16

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

17

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

18

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

21

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

22

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

23

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

24

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

25

«Полуничка»

«Сонечко»

Казка»

 

ІСТОРІЯ ЧАЮ – ЦЕ ЦІКАВО…

Чай – один з найдавніших напоїв, вживання якого нерозривно пов’язане з національною культурою, господарством та історичними традиціями багатьох народів.

Елегантно пити чай світ навчили китайці. Саме у Китаї зародилися традиції проведення чайних церемоній. Напій обов’язково повинен бути щойно приготовленим, адже “свіжозаварений чай – бальзам, чай залишений на ніч –змія”.

За переказами, Шень-нун,  покровитель землеробства та медицини подорожував у пошуках цілющих трав з котлом на тринозі, в якому кип'ятив воду для цілющих відварів. У  казан з окропом впали кілька листочків чайного дерева. Відвар здався смачним і викликав бадьорість: з тих пір мудрець не пив інших напоїв. Саме в Китаї стали вперше вживати чай як ліки, а потім — і як напій. У той час чай зазвичай виробляли у вигляді брикетів, перед заварюванням товкли у ступці . Завдяки китайцям   у вжиток  увійшов  листовий чай і чай у вигляді порошку (його збивали віночком з невеликою кількістю води), а чаювання перетворилося на вишукане проведення часу. Варіант приготування чаю запозичили японці включивши його до своєї чайної церемонії.

 

 

Згасання чайної культури Китаю пов'язують з монгольською навалою, в результаті якої багато культурних досягнень було забуто. Чайна культура відродилася — але вже на іншій основі: китайці перейшли повністю на листовий чай, який заварювали в гарячій воді. Саме з таким чаєм і методом його приготування познайомилися європейці.Серйозним ударом по китайській культурі взагалі, і чайній зокрема, стали політичні потрясіння XVIII-ХІХстоліть: опіумні війни та революції першої половини ХХ століття призвели до того, що Китай, який до першої половини XIX століття виробляв практично весь чай, що надходив на світовий ринок, повністю втратив свої позиції і в деякі періоди взагалі не вивозив чай. У десятиліття соціалістичного правління після 1949 року ситуація почала виправлятися, але так звана  культрна революція оголосила чайні традиції непотрібною надмірністю. У результаті — традиційна чайна культура Китаю практично загинула, зберігшись частково лише в китайських діаспорах інших держав..

На початок ХХІ століття, в Китаї споживається і проводиться величезна кількість сортів чаю, простих і ароматизованих. Частка Китаю в експорті чаю знову зростає, піднявшись з декількох відсотків у 1980-х роках до чверті світового виробництва чаю — і навіть більше.

В Японії чай відомий з ІХ століття, коли з Китаю були привезені насіння чаю. У XIV-XV століттях у середовище знаті увійшли в практику «чайні турніри» — своєрідна розвага, коли у великій компанії, в багатій, розкішній обстановці дегустували чай, привезений з різних місць, і від учасників вимагалося визначити походження і сорт чаю. У менш заможних верств населення: городян, селян, — також склалася традиція збиратися для спільного чаювання, однак на противагу розкішним «чайним турнірам», ці збори проходили в простій обстановці, в тиші або спокійній розмові.

У середині XVII століття возити чай з Китаю до Європи почали португальці, нідерландці та англійці. Спочатку чай став відомий як лікувальний напій, але після декількох десятиліть його стали пити просто для задоволення. Французи дізналися про чай від голландців. Одним з перших любителів чаю був король Людовик ХІY,  який дізнався, що китайці та японці завдяки чаю не страждають на  аполексію та подагру, — і себе звелів так лікувати від подагри. Від короля звичку пити чай перейняли піддані. Чоловіки були в захваті від екзотичного напою і перетворювали чаювання в щось подібне китайському  чаюванню, причому особливе значення надавалося тонкому фарфорому посуду, китайським килимам та шпалерам. Дами ж воліли кави та какао.

У Німеччині чай вперше згадується в 1650-і роки. Підтвердженням цьому служать аптечні цінники і вислів: «Чай може допомогти людині виснаженій, і тій, що однією ногою стоїть у могилі, він додасть їй силу і дасть нове життя». Вважалося, що 50 чашок чаю в день цілком достатньо: можна пити ще більше, але 200 чашок — це природна межа.

З самого початку чай в Європі зіткнувся з сильною протидією кави, какао, пива і вина. Не без участі англійських торговців кавою і пивом, король Карл II не поділяв захоплене ставлення своєї дружини до чаю, і обклав в 1684 році імпорт чаю високими митами і видав закон, який забороняв подальше поширення кав'ярень та чайних, які йому здавалися розсадниками неугодних йому політичних ідей. Шанувальники чаю енергійно протестували проти такого обмеження їхнього дозвілля, і король вже за кілька тижнів був змушений відмінити цей закон — випадок унікальний сам по собі в британській історії. Але мито залишилося в силі, тому чай в Англії був значно дорожче, ніж на континенті. Наслідком цього стала жвава контрабанда і поява фальсифікації чаю. Саме з цього часу в Англії почали віддавати перевагу чорному чаю — він був дешевший і його набагато важче правдоподібно підробляти.

У континентальній Європі і Скандинавії чай не зміг зайняти лідируючі позиції, ці країни залишилися переважно «кавовими», а ось в Англії чай став національним напоєм.

 

 Діткам - цілющого чаювання, дорослим - приємного читання...

Р.S.До речі, 15 грудня - Міжнародний  день чаю!

 

 

Переглядів: 336 | Додав: usmihka_dnz | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0